Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя!
Виступець, -пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. Отсюда какъ нарѣчіе: виступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. 2) Множ. ви́ступці. Туфли. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. піти на виступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. прошу на виступці. Прошу уйти, выйти.
Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі.
Жовда́к и пр. = жовнір и пр.
Загуме́нок, -нку, м. = загумення.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Кричить, мов з його чорт лика дере. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко.
Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв.
Прореготати, -чу, -чеш, гл. Просмѣяться. Увесь вечір прореготали — так весело було.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали.