Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл.
2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться.
Імати, -ма́ю, -єш, сов. в. іми́ти, іму́, ме́ш, гл.
1) Брать, взять, поймать, хватать, схватить. Наперед невода риби не імати. Як заверли мрежі, імили двіста штири риб. Ой казав пан круль Варвару імити.
2) — віри. = няти віри.
Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Пилюк, -ка, м. пт. Circus.
Плюгавка, -ки, ж. = плюгавиця.
Покрепити, -ся, гл. = покріпити, -ся.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Укакатися, -каюся, -єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).