Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вицмоктати, -кчу, -чеш, гл. = висмоктати.
Відвертіти Cм. відвірчувати.
Відеречко, відерко, -ка, с. Ум. отъ відро.
Надплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надпливти́ и надплисти́, -ву́, -ве́ш, гл. Подплывать, подплыть.
Перепняти, -пну, -неш, гл. = переп'ясти. Кажуть мені річку плисти широкую та глибокую. А ні її переплисти, а ні перепняти. Грип. III. 416.
Підійняти, -ся. Cм. підіймати, -ся.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Прикручувати, -чую, -єш, сов. в. прикрутити, -кручу, -тиш, гл. 1) Прикручивать, прикрутить. Навиту пряжу мусить ткач прикручувати. МУЕ. III. 21. 2) Привинчивать, привинтить. 3) Строго приказывать, приказать. Пійдіть гінця мені кликніте, до мене зараз щоб прийшов, глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шиньок та не зайшов. Котл. Ен. І. 27. 4) Притѣснять, притѣснить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено. Мир. Пов. II. 41.
Рашпіль, -ля, м. = рашкуль.
Робітний, -а, -е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна. Гол. IV. 504. 2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.