Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бебехи, -хів, м. мн. 1) Перина, подушки (преимущественно о еврейскихъ). Жидівські бебехи. 2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). бебехи відбити, надсадити. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15. 3) Удары. А Хома знай його бебехами годує. Кв.
Майо́рці, -ців, м. мн. Раст. Zinnia elegans L. ЗЮЗО. І. 142.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки. Угор.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила. Борз. у.
Попродати, -даю, -єш, гл. Распродать, продать. Попродав воли з возами. Драг. 160. Попродав усю худобу.
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Проміття, -тя, с. Зарево. Харьк.
Свашчак, -ка, м. Въ свадебномъ обрядѣ: то-же, что и дружко? Гол. IV. 372, 377.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Ухітний, -а, -е. Охочій, желающій. коли вхітний. Если желаешь. Кохайтеся, коли вхітні. МВ. ІІ. 132.