Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баюсатий, -а, -е. = баусатий. Вх. Лем. 390.
Бійно нар. = боязко. Шух. І. 81. Бійно було, бо я спізнав, шо то пекло. Гн. II. 72.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. Луб. у. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. Черк. у. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. Кам. у. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. Прил. у. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею. Мнж. 180.
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі? Шевч. 383.
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Роспланувати, -ну́ю, -єш, гл. Распланировать Я вже роспланував, де треба й хати становити. Міусск. окр.
Хлюпій, -пія, м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! Старобѣльск. у.
Чалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сѣдѣтъ. Вже в тебе чаліється борода.  
Чамара, -ри, ж. Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и капота у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями. Гол. Од. 16.
Чичирк Въ выраженіи: ні чичи́рк. Ни тугу! ни слова! не шелохнется. Ні чичирк! і дух притаїв. Ном. № 12942.