Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ду́ркати, -каю, -єш, гл. Стучать. Вх. Лем. 412.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Намо́вина, -ни, ж. = намова 1. Не любив Роман жони із людської намовини. Гол. III. 28.
Оберемок, -мка, м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Оро́д, -ду, м. = горо́д. Ум. орідець, ородечок. Грин. III. 104. Ой ходжу ж бо я, да блуджу ж бо я коло ородечка, коло зеленого. Грин. III. 104.
Пакісний 2, -а, -е. = пакісливий.
Пиргач, -ча, м. = кажан. Вх. Пч. II. 7.
Підзамчанка, -ки, ж. Жительница мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанки-молодиці. К. ПС. 79.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Просолити, -ся. Cм. просолювати, -ся.