Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виполювати 2, -люю, -єш, сов. в. виполоти, -лю, -леш, гл. Выпалывать, выполоть. Заходивсь коло того проса.... виполов його гарно. Рудч. Ск. І. 54.
Коршов, -ва и коршо́вик, -ка, м. Родъ посуды. Вх. Лем. 427. П'є викис за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. І. 86. Cм. корчів.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба. Чуб. III. 321.
Ле нар. = лем. Желех.
Параван, -ну, м. Ширмы.  
Позакурювати, -рюю, -єш, гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Потомство, -ва, с. Потомство. Гн. II. 129. Ти рятував народ свій вірний, потомство Якова благого. К. Псал. 175.
Розстьоба, -би, ж. Неряха въ одеждѣ.
Сплавачка, -ки, ж. Сплавленіе, перевезеніе по водѣ сплавомъ. Шух. І. 181.
Споминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. спом'яну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вспоминаться, вспомниться. Спом'янувсь їй ясноокий Михайло. МВ. І. 157.