Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать.
Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Дістали від гробаря кістку з мерця. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати.
Добі́дній, -я, -є. Дообѣденный.
Мени́ни, -ни́н, ж. мн. Именины. У пана менини.
Округ нар. Вокругъ, кругомъ. Обійде округ хати.
Паля 2, -ля́ти, с. = паленя. Ум. палятко.
Повз нар. Мимо. Що повз мій двір, ворітечка голубка летіла.
Родитель, -ля, м. Родитель, отець. Шануй учителя паче родителя. роди́телі. а) Родители, отецъ и мать. Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають.
Строк, -ку, м.
1) Срокъ. Ще й до строку далеко.
2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. у строках стати. Наняться на извѣстный срокъ.
