Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.
Горохови́на, -ни, ж. = Горохвина. Гол. IV. 460.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно. Св. Л. 273.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема. 2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити. Мет. 71.
Обмацки нар. Ощупью.
Опит, -ту, м. Разспросъ, опросъ. Прил. у. опита взя́ти. Разспрашивая, разузнать, разспросить. Ой заплакала мати ідучи до хати, що че можна за сина й опита узяти. Чуб. V. 1043.
Пинити, -ню, -ниш, гл. Мѣшать, препятствовать. Вх. Зн. 48.
Плящина, -ни, ж. Бутылка, небольшая бутылка. Тут зараз за плящину взявся... усім по чарці піднести. Алв. 23.
Погнітити, -чу, -тиш, гл. Подавить, придавить (во множествѣ).
Розваляти, -ляю, -єш, гл. = розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли. Левиц. Пов. 333.