Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum.
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Дітки, ще короткий час я з вами. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися.
Копичення, -ня, с.
1) Складываніе, сваливаніе въ кучу.
2) Складываніе въ копны.
Підстромити, -млю, -миш, гл. Подоткнуть.
Пологий, -а, -е. Отлогій, покатый. Полога гора. Пологі зелені луки.
Попащикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразглагольствовать, преимущ. дерзко. Такій чепурусі в жадобку попащикувати.
Прикопати, -ся. Cм. прикопувати, -ся.
Свячене, -ного, с. Освященное во время Пасхи.
Спідка, -ки, ж.
1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний.
2) Основаніе.
3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку.
4) Дно большой лодки (дуба).
5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ.
Шувний, -а, -е. Красивый. (Словацкое šumný). Шувні молодята.