Виманіжити, -жу, -жиш, гл.
1) Отколотить, побить. Виманіжте добре, та й пустив.
2) Измучить работой. Виманіжив коней, аж мокрі.
Дякі́вство, -ва, с. 1) Должность дьячка. 2) соб. Дьячки. Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
На́года, -ди, ж. Случай, удобное время. (Юда) шукав нагоди, щоб видати Його їм без народу.
Недорід, -ро́ду, м.
1) Неурожай.
2) Недоносокъ; выкидышъ. Зникне собі, мов той недорід, що йому не судилося й на світі жити.
Пакелат, -та, м. Родъ головного женскаго убора. Дали ми тя (молоду), дали в той перловой парті, тепер тя найдеме в білім пакелаті.
Переменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Переименоваться.
Погромище, -ща, с. Разгромъ. Мов після великої пожежі, або після татарського погромища.
Поживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Бджола шукає, де б їй поживитися.
Порожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пустовать. Хата цілу зіму порожнює.