Бервінковий, -а, -е. Относящійся къ барвинку, барвинковый. Ой лежать берви бервінкові.
Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш.
Обмотувати, -тую, -єш, сов. в. обмотати, -таю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать. То росплете, то круг шиї тричи обмотав (коси).
Перепал, -лу, м.
1) Пережженый кирпичъ.
2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе).
Півкоречник, -ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды.
Припокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Позаботиться о спокойствіи. Одіне, змив, припокоїть.
Сичівни́к, -ка́, м. Мочевой пузырь.
Сі мѣст.
1) = собі.
2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає.