Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. МВ. (О. 1862. III. 60). Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач. МВ. (О. 1862. III. 47).
Начинка, -ки, ж. Фаршъ, начинка. Чуб. І. 256. Буває добрий борщ із м'ясом та з начинкою пироги. Гліб. 33.
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Підгерстя, -тя, с. = підгейстер. АД. II. 27.
Полупетро, -ра, м. День 30 іюня, соборъ дванадесяти апостоловъ. ХС. І. 77. Маркев. 15. Це діялось на Полупетра. Закр.
Помайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Помастерить. Він у тій коморі вікна попрорубував, сяк-так помайстрував. Драг. 176.
Ступити I Cм. ступати.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці. Чуб. IV. 652.
Тлінь, -ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9.
Хорбури, -бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились. Вх. Зн. 77.