Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архимандри́та, -ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.
Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Миши́на, -ни, ж. 1) Тонкій сафьянъ. Канев. у. Полт. г.: сафьянъ изъ испанскихъ овецъ. Вас. 158. 2) Сафьянные зеленые сапоги. Вас. 162. 3) мн. Кожаные штаны изъ овчины молодой овцы. Камен. у.
Перетрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Разбить многое въ дребезги, въ щепки.
Підкучерок, -рка, м. Помощникъ кучера. Кучер Хома з підкучерком упорали коней. Черниг. у.
Покаяння, -ня, с. Покаяніе. Єдного скарання десятьом покаяння. Ном. № 3907.
Уколиця, -ці, ж. = околиця 1. Сюдою-тудою по за вколицю. Ном. № 7752.
Утручати, -чаю, -єш, сов. в. утрутити, -чу, -тиш, гл. Толкать, вталкивать, втолкнуть. Ой приведи до річеньки, а не втручай в воду. Н. п. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе втрутять — а все наб'єшся. Ном. № 12477. Не можуть ніяк її до сіней утрутити. Грин. III. 508.
Шибеняк, -ка, м. = шибеник. Вх. Лем. 484.