Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веребей, -б'я, м. = горобець. Чуб. II. 15. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Ж сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле! Чуб. V. 1.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Злузнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть.
Істнісінький, -а, -е.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Обережний, -а, -е. Осторожный.
Опецок, -цка, м. = опецьок. Дитина як опецок. Чуб. І. 247.
Полічення, -ня, с. Исчисленіе.
Шопа, -пи, ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. Пішли до топи вітати пана, пішли до череди брати барана. Чуб. III. 376.