Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відралити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ межу.
Да́коди нар. Иногда. Вх. Уг. 235.
Завидю́щий, -а, -е. = завидущий.
Подоволочувати, -чую, -єш, гл. Окончить бороновать послѣ посѣва (во многихъ мѣстахъ).
Позалякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Напугаться (о многихъ). Так ся позалякували, що навіть єден на другого і не подивиться. Чуб. II. 635.
Покатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Покатать, повозить. 2) Быстро поѣхать. О. Гервасій покатав льодом, тільки паламар поньокує. Св. Л. 95.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у.
Простугоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Прогремѣть, простучать. Крамарський віз (шляхом) простугонить. МВ. І. 22.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. К. ЧР. 343. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене. Шевч. 292.
Цундрак, -ка, м. соб. Старое изорванное бѣлье, старая изорванная одежда. Желех.