Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Більчок, -чка, м. = білток. Вх. Уг. 227.
Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Навічни́й II, -а́, -е́ = навіжений. А він на нього так як навічний, так і кинувсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Напророкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напророчить. Не даремне таке напророкував странній. Г. Барв. 461.
Повипрівати, -ваємо, -єте, гл. Выпрѣть (о многомъ). Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати. Богодух. у.
Подоплітати, -та́ю, -єш, гл. Доплести (во множествѣ).  
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш. Посл.
Поприправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приправити, но во множествѣ.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Тепличина, -ни, ж. Теплыя страны, куда улетаютъ птицы, то-же, что и вирій. Чуб. І. 39. Cм. теплиця 3. Птиці з тепличини летять. Шейк. Ум. тепли́чинка.