Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вевекати, -каю, -єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.). Лохв. у.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині. Г. Барв. 87.
Лепти́ця, -ці, ж. Раст. Lychnis. Шух. L 21.
Негоїстий, -а, -е. Плохо заживающій (о ранѣ).
Памфиль, -ля́, м. 1) Родъ карточной игры. Гуляли часто до півночі в ніска, в пари, у лави, в жгут, у памфиля, в візка і в кепа. Котл. Ен. III. 9. 2) Трефовый валетъ, старшая карта въ этой игрѣ.
Полизати, -лижу, -жеш, гл. Полизать.
Пошмагати, -га́ю, -єш, гл. Постегать. Оце тебе за те по жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, що пан із панею сю цілу ніч не спали. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).
Пташиний, -а, -е. = пташачий. Хиба пташиного молока нема. Ном. № 1348.
Сіряк, -ка, м. 1) Верхняя теплая одежда изъ толстаго сѣраго сукна. Чуб. VII. 421. Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Ном. № 620. Прощайте тепер, пани, поскидайте жупани, повдягайте сіряки, бо не ваші мужики. Грин. III. 640. 2) Мужикъ. Сам крепак, неодукований сіряк. Шевч. 513. Ум. сірячо́к.
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.