Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Богословити, -влю, -виш, гл. Вести рѣчь о Богѣ.
Бузиновий, -а, -е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. АД. II. 38.
Лох, -ху, м. Раст. Elaegnus hortensis. ЗЮЗО. І. 121.
Немірний, -а, -е. Непомѣрный, не въ міру.
Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
Паламарня, -ні, ж. Особое отдѣленіе, помѣщеніе для пономаря.
Перехитувати, -тую, -єш, гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує. Мил. 117.
Смажитися, -жуся, -жишся, гл. Жариться. Волів би я не родиться, ніж в пеклі смажиться. Чуб. І. 221.
Укопувати, -пую, -єш, сов. в. укопати, -паю, -єш, гл. 1) Вкапывать, вкопать. Вкопали на майдані два стовпи. Поховали у леваді і хрестика над ним не вкопали. Шевч. 508. Став, як укопаний. Ном. № 13905. 2) Только сов. в. Вырыть. Вкопай бараболі на борщ.