Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вевюрка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Велик, -ка, -ке = великий Велик пень, та дурень. Ном. № 6341.
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Черк. у. Н. Вол. у. Ти розбила, а я зцілю. 2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги. Єв. Мр. III. 15.
Ми́ччу нар. Нараспѣвъ (говорить). Мнж. 185.
Позруйновувати, -вую, -єш, гл. Разорить, разрушить, развалить (во множествѣ).
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо. Гол. IV.
Трибунал, -лу, м. Трибуналъ, судъ, судилище. Вже судили княжі віча, панські трибунали. К. ХП. 4 5. Ми судимось громадським трибуналом. К. НС. 24.
Усохнути. Cм. Усихати.