Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідно нар. Бѣдно, убого. Ум. бідненько, біднесенько. Жив чоловік бідненько. Грин. II. 163.
Бухкотіти, -кочу, -тиш, гл. О громѣ: гремѣть. Ів. Білик. Желех.
Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. XII. 30.
Гаркавка, -ки, ж. Картавая женщина.
Зціліти, -лію, -єш, гл. Остаться въ цѣломъ видѣ, остаться цѣлымъ. Черк. у.
Кусень, -сня, м. 1) Кусокъ. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у. 2) Сильно выстриженное мѣсто. Обстриг так, що скрізь по голові видно кусні. Лебед. у.
Кутнянка, -ки, ж. = кутниця. Желех.
Людожерний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Людожерне панство завдавало (людям) неронівські інквізіційні муки. К. Кр. 25. Почули свіжу кров сі людожерні птиці. К. Дз. 11. Гучить з гармат стреляння людожерне. К. ЦН. 268.
Попродовбувати, -бую, -єш, гл. Продолбить (во множествѣ). У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить. ЗОЮР. І. 76.
Сало, -ла, с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Стор. МПр. 60. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. Кобел. у. Угорск.: внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) залити сала за шкуру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. Стор. МПр. 45. 5) дідове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Шух. І. 22. Ум. сальце. Плямка собі сальце. Ном. № 1137. По чарці випємо, сальця ззімо шматок. Гліб.