Блювати, блюю, -єш, гл. Блевать, рвать. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати.
Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Закруто́си, -сів, м. мн. Лабиринты, запутанныя улицы, переулки. Виходив усі закрутоси у місті.
Заміша́ти Cм. замішувати.
Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. 4) мн. Жабры (у рыбы).
Крупи, круп и крупів, мн.
1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона.
2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами.
8) Икра рачья. Икра селедки. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця.
Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Ми йому ґанки нарядили. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі.
Пам'ятати, -та́ю, -єш, гл. Помнить. То дався мені гетьман Хмельницький гаразд добре знати, буду його вовік пам'ятати. Хто в пір'я поростає, хай на бідного пам'ятає.
Полій, -лія, м.
1) Вода поверхъ льда. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду.
3) Раст.: а) Mentha aquatica L. б) Mentha Pulegium L.
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах.