Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимерхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться. О. 1862. VI. 60; IV. 77. Циган таки хапав добре, бо вимерхався, не снідавши й нічого. Грин. І. 121. Як вимерхаєшся та виморишся, то все їстимеш. Конст. у.
Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. МВ. ІІ. 8. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. Мет. 67. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. Єв. Мр. ІІІ. 31. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Ном. Хоч не сильна, аби двір закрасила. Ном. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Чуб. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. Чуб. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. Єв. Л. VII. 25. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Ном. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі. Чуб. V. 238.
Жезло, -ла, с. = жезл.
Запроха́ння, -ня, с. = запросини.
Зди́рник, -ка, м. = здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
Ласкавість, -вости, ж. Кротость, ласковость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її. МВ.
Люз, -зу, м. 1) Свободное мѣсто. Желех. люзом. Какъ нарѣчіе: свободно; въ безпорядкѣ; неукрѣпленно. Люзом ходити. Желех. Кінь... на каменистій дорозі пошнипає (обнюхає) каміне, попробує ногою, чи не лежить воно люзом. Шух. І. 79. 2) Смѣна караула? Федьк. III. 165.
Натискати, -ка́ю, -єш, сов. в. натиснути, -ну, -неш, гл. 1) Натискивать, натиснуть, надавливать, надавить, нажимать, нажать. 2) Налегать, налечь. Жировий натискає, щоб школа була.
ОббризкатиCм. оббризкувати.
Понамощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и намостити, но во множествѣ.