Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безслідно нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. І. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.
Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. Ком. ІІ. № 114. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Мет. 460. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ. Кіев.
Відрубати Cм. відрубувати.
Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Екза́мен, -ну, м. Экзаменъ. Левиц. Пов. 265.
Обопільність, -ности, ж. Взаимность. Чуб. І. 276.
Півзен, -на, півзень, -ня, м. 1) = півзина. Лубен. у. 2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати. Св. Л. 202.
Потемок, мку, м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш? Федьк. І. 26.
Поштовхувати, -хую, -єш, гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую. Г. Барв. 307.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.