Байдики, -ків, мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Тобі б тільки лежати та байдики бити.
Дармої́д, -да, м. Дармоѣдъ, тунеядецъ, паразитъ. Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. Тут дай Боже самому з сем'єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає.
Джупельце, -ця, с. Ум. отъ джупло.
Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Один зверх одного.
Накува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. О кукушкѣ: накуковаться. Та уже насиділась, та уже накувалась.
Переставати, -таю́, -єш, сов. в. перестати, -стану, -неш, гл. 1) Переставать, перестать. Коли ж за тобою плакать перестану. Перестала дівчинонька вірненько любити. — у чому. Останавливаться, остановиться на чемъ, перестать, дойдя до чего. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі церкви заорандовали. — чого. Оставлять, оставить что дѣлать. Коли вже ви перестанете того свисту? 2) Только несов. в.? Переходить, перебѣгать звѣря, становиться на дорогѣ. Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його переставати.
Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці.
Пропий-воли, -лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками.
Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої.
Шматина, -ни, ж. 1) Кусокъ. 2) = шмата. Ум. шматинка. Зав'язав той кавалочок у шматинку.