Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать.
Витуплювати, -плюю, -єш, сов. в. витупити, -плю, -пиш, гл. Тупить, иступить.
Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Забрі́д, -ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. 2) Рыбный заводъ.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.
Оглав, -ву, м. Уздечка, недоуздокъ.
Примережити Cм. примережувати.
Росприскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспри́скатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. Вода росприскалася.
2) Сердиться, разсердиться, расходиться. Як росприскається мій Антосьо! е, як та вода на лотоках. Якого ти біса так росприскався?
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця.
Шанець, -нця, м. Окопъ. По тім боці запорожці покопали шанці. Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. 2) під чий шанець. Похожій на кого. На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я.