Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дозі́р, -зо́ру, м. Досмотръ, присмотръ, надзоръ. Стор. МПр. 70.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Затира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зате́рти, -тру́, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Чуб. III. 174. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. Г. Барв. 152. 2)ру́ки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. Св. Л. 205. 3) Дѣлать заторъ. Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. Макс. (1849), 67. 4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. Сумск. у. Шух. І. 250. 5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Св. Л. 16. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. Св. Л. 198. 6)борщ. = заправляти 1.
Косарь, -ря́, м. 1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу касирі, непевний. Шевч. 2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio. Вх. Пч. І. 7. 3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья. Сим. 157. 4) Созвѣздіе Оріонъ. Чуб. І. 14. 5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10. Ум. косарик, косаричок. Мій синочку, мій косаричку! Мил. 213.
Намалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Написать (красками), нарисовать. Твоє біле личко да й намалювать. Чуб. гарний, як намальований. Очень красивъ. ходить було, як намальована. Очень хорошо одѣвается. МВ. ІІ. 81. 2) Изобразить картину въ словахъ. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергілій намалює. Котл. Ен. VI. 49.
Нежир, -ру, м. = нежерь. Волч. у.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).
Помірниця, -ці, ж. Бочка, въ которую ссыпаютъ зерно мельнику.
Скнарий, -а, -е. Скупой, скаредный. К. Розм. 11. 50.