Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адама́шок, -шка, м. Адамашка, сортъ шелковой матеріи. Дівчино моя, за твою ласку скажу тебе малювати на адамашку. Гол. І. 318.
Ахи́! меж. = Кахи. Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»! Грин. II. 276.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Мет. Старий став я: літа мої вороги заїли. К. Псал. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. Г. Барв. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. К. ЦН. III. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця... Мир. Пов. І. 131.
Затини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Обгородить плетнемъ. Вх. Зн. 20.
Пінка, -ки, ж. Масло коровье. Ез. V. 61.
Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Рудч. Ск. II. 10. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму. Рудч. Ск. II. 85.
Понагартовувати, -вую, -єш, гл. = нагартувати.
Свячене, -ного, с. Освященное во время Пасхи. Чуб. III. 22.
Упокорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами. К. ЦН. 175.
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний. Котл. Ен.