Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим!
Зацура́ти, -ра́ю, -єш, гл. Оставить, бросить. Твою дочку хоче брати, мене, бідну, зацурати.
Напроси́ти, -ся. Cм. напрошувати, -ся.
Новорожденець, -нця, м. Новорожденный сынъ. Кланяюсь і хлібом, і вином, і сином новорожденцем.
Облямовувати, -вую, -єш, сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою.
Попригортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и пригорнути, но во множествѣ.
Слизень, -зня, м. Селезенка.
Стямитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Турки не стямились да в ростіч.
Хуря, -рі, ж. = хурія.
Цимбал, -ла, м. Олухъ, балбесъ. Цимбале, цимбале дурний.