Заломи́ти Cм. заламлювати.
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. У тих казанках киплять грішники. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі.
Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати.
Прикусити Cм. прикушувати.
Пшенишник, -ка, м. Бѣлый, пшеничный хлѣбъ. Пшенишники доведуть, що і хліба не дадуть.
Римарство, -ва, с. Шорное ремесло, шорничество. Cм. лимарство.
Роскрівавити Cм. роскрівавляти.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.
Умисне нар. Умышленно, нарочно. Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого піймать.
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє.