Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Дереня́к, -ку́, м. = Деренівка. Могилев. у.
Морков'ять, -ти, ж. Раст. Achillea millefolium. Лв. 96.
Мужикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть крестьяниномъ, мужикомъ. Тут мужикував, там пануватимеш. Мир. Пов. І. 123. Ми, мужикуючи по хуторах і селах... К. (О. 1861. І. 312).
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Поганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.ким. Пренебречь, отвергнуть, считая плохимъ.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Раматка, -ки, ж. = рамат. Шух. І. 96.
Сіряк, -ка, м. 1) Верхняя теплая одежда изъ толстаго сѣраго сукна. Чуб. VII. 421. Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Ном. № 620. Прощайте тепер, пани, поскидайте жупани, повдягайте сіряки, бо не ваші мужики. Грин. III. 640. 2) Мужикъ. Сам крепак, неодукований сіряк. Шевч. 513. Ум. сірячо́к.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?» Рудч. Ск. II. 2.