Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жид

Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = Насѣк. гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. жидюга́. Шевч. 133. жидя́ка. Мнж. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИД"
Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Кахоль, -хля, м. = кахель. Мені все одно — що кахоль, що пічка. Ном.
Копанина, -ни, ж. Копанье постоянное.
Пагоння, -ня, с. соб. отъ пагін.
Підстрючувати, -чую, -єш, сов. в. підстрючити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Погодний, -а, -е. Благопріятный. Погодний час.
Покотющий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь. Лебед. у.
Ростун, -на, м. Порода льна, сѣмена котораго сами выскакиваютъ. Полт. г.
Шибонути, -ну, -неш, гл. Съ силой бросить, ударить. Останні слова гострим ножем шибонули в саме серце Чіпці. Мир. ХРВ. 405.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.