Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсоромітний, -а, -е. Безстыдный, безстыжій.
Закану́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Харьк. у.
Зату́ла, -ли, ж. Защита, прикрытіе. К. ЦН. 255. Г. Бар. 299, 221, 488, 97. Чоловіченьку, ти затуло моя: я за тебе затулюсь, да й нічого не боюсь. Н. п. Гордували мною люде, а ти був моя затула. К. Псал. 160. 2) Капюшонъ въ верхней одеждѣ. Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Ум. зату́лочка. Батечку, мій голубчику! Мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.
Нутро, -ра́, с. Нутро, внутренность. Неначе залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку. ЗОЮР. II. 77.
Тропник, -ка, м. Раст. Orobus vernus L. Анн. 236.
Ураг, -га, м. = враг.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.