Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Липов. у. Ум. брилка, брилочка.
Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Дори́патися Cм. дорипуватися.
Застава́ти, застаю́, -єш, сов. в. заста́ти, -ста́ну, -неш, гл. Заставать, застать. Буду бігти, коня гнати, щоб дівку застати. Чуб. III. 134. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб. V. 118.
Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він. Н. Вол. у.
Ляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, страшить. Стор. МПр. 92. Котл. Ен. Шевч. 289. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. Ном. № 3029.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Повимірати, -раємо, -єте, гл. Вымереть, перемереть. Вже повимірали тії люде, мої свідки. Шевч. 594.
Сумуватий, -а, -е. = сумовитий.
Чистючка, -ки, ж. Чистуха, чистоплотная.