Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бинькати, -каю, -єш, гл. = бинчати = бзичати. Бинькала бчілка на цвіту. Гол. IV. 349.
Вивертіти, -ся. Cм. вивірчувати, -ся.
Обрис, -су, м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. Стор. МПр. 16.
Пообляпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обляпати, но во множествѣ. Заходилися танцювати по грязі і нас пообляпували. Сумск. у.
Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл. 1) = рушати, рушити 1. Гн. II. 182. 2) = рушати, рушити 2. Грин. III. 584 На Варуха, як земля рухи. Драг. 11. Заходились рухати до господи. Грин. II. 275. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому. Грин. II. 334. 3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати. Пирят. у.
Сідляр, -ра, м. Сѣдѣльщикъ. Гол. IV. 185.
Сіроманський, -а, -е. Относящійся къ сіроману, горемычный. Де бережки широкії, ой там переправи сіроманськії. Грин. III. 591.
Тю́жка, -ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись. Новомоск. у.
Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті. Волч. у.
Шкарапаня 2, -ні, ж. Жаба. Вх. Зн. 82.