Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Мо́чар, -ра, м. Топь, низменное съ подпочвенной водой мѣсто. Через мочар до мене йти. Канев. у. На мочарі вівці ходять. Канев. у. Рузя... трохи не загрязла на мочарі. Левиц. І. 305.
Мущени́н, -на и мущи́на, -ни, м. Мужчина. Шух. І. 32.
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Обліплювання, -ня, с. Облѣпливаніе, облѣпка, оклеиваніе, оклейка.
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Проситися, -шуся, -сишся, гл. Проситься. Просилися злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538. Ой царь невірний красно ся просит. АД. І. 25.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Туритися, -рюся, -ришся, гл. Гнаться. Бігла лисичка по лісу, турилась за куріпками. Грин. II. 238.
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. Ном. № 9404. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І. 84). 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Щог. В. 69. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте. Мил. 193.