Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. Валяється, як свиня в барлозі. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
Дере́ча, -чі, ж. Порода кислыхъ вишень. Деречі по конотіпській, а по нашому довжикові ягоди.
Кав'яр, -ру, м. Икра соленая рыбья. Вина з Царіграду відер троє у барилі, кав'яру з Дону, — всього везе. (Тут були): тараня, ще по весні з Дону навезена, суха й солона, кав'яр, оселедці.
Майстрови́й, -а, -е. Мастеровой. Майстровий чоловік з його.
Нагави́ці ж. мн. = ногавиці. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає.
Облячи, -ля́жу, -жеш, гл. = облягти.
Повідстрявати, -ряємо, -єте, гл. Отстать, отступиться (о многихъ).
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа.