жайворінка
Жа́йворінка, -ки и жа́йворінок, -нка, м. Жаворонокъ. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ум. жа́йворіночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Том 1, ст. 471.