Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.). 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Лавр. 113. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Галерний, -а, -е и галерський, -а, -е. 1) Принадлежащій, свойственный галерѣ. Обізветься між турків Лях-Бутурлак, клюшник галерський. АД. I. 210. 2) галерна робота. Каторжная работа (гребцами на галерахъ были обыкновенно невольники).
Зага́вкати, -каю, -єш, гл. Залаять. Собаки де-де по Вільшані загавкають. Шевч. 149.
Змрік, -ро́ку, м. Сумракъ. Желех.
Ми́ня, -ні, ж. Дѣтск. Корова, волъ, теленокъ. О. 1862. IX. 119. Знай, миня, стійло. Ном. № 990.
Наболі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.
Обрепатися, -паюся, -єшся, гл. = обрепкатися.
Одерачка, -ки, ж. Родъ гребня, которымъ расчесываютъ ленъ послѣ того какъ очистять его отъ кострики. Вх. Уг. 249.
Пугавій 2, -вія, м. = пуга (кнутъ). Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.