Добива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. 2) Домолачивать, домолотить хлѣбъ. 3) — ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку.
Карафочка, -ки, ж. Ум. отъ карафа.
Коптити, -пчу, -тиш, гл. Копить деньги, скряжничая. Гроші все збіра, коптить.
Пах, -ху, м. Запахъ. Кругом пах од трави і квіток. Не люблю пива, ні паху його. У олії свиріпляній гарний пах.
Притаскати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить. Піймали щуку молодці та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Притаскали вони його і додому.
Розборсати, -саю, -єш, гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано.
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть.
2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Роспороли їй живота.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина.
Таволжаний, -а, -е. Относящійся къ таволг'ѣ.
Хутрянка, -ки, ж. Шубка женская. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч.