Гепонути, -ну, -неш, гл. То же, что и гепнути, но съ силой.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують.
За́молоду нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Не дав їм Бог замолоду діток.
Ковтрушковий, -а, -е. Сдѣланный изъ простой, недостаточно очищенной шерсти, (о сукнѣ).
Курзю-Верзю. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Курзю-верзю! Горох молочу!
Ми́зкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Занашиваться, затаскиваться, истрепываться (объ одеждѣ). Як усякому свою одежу давати, так вона ж не мовиться, а все мизкається та мизкається. 2) — з ким. Заигрывать съ кѣмъ. Cм. мизгатися.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину.
Потолока, -ки, ж. = потолоччя.
Сестрич, -ча, м. = сестрінець.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1) — мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю.