Дрозд, -да́, м. пт. Дроздъ, Turdus vulgaris.
Навіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Зайти. У сей двір Бог навітав, Ісус Христос народився.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Позлягати, -гаємо, -єте, гл. = полягати. Спать позлегаютъ.
Попідпоювати, -поюю, -єш, гл. Подпоить (многихъ). Він їх попідпоював, а тоді й повидурював гроші.
Пружок, -жка, м.
1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки.
2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки.
Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець.
Убризькатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Укладувати, -дую, -єш, гл. = укладати.
Хвиля, -лі, ж. 1) Волна. Встала на Чорному морі бистрая хвиля. Дума. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. мо́ре в хви́лю. Море во время волненія. Море в хвилю і тишу. 2) Буря, порывы вѣтра. Хвилею багато яблук позбивало. Гряд з хвилею. 3) Минута, время. В добру хвилю чекай злої. Ото по тій хвилі я пішов до пана. 4) Хорошая погода. Ум. хвилька, хви́ленька, хвилечка. Часом прийде хтось до хати на хвильку.... мусиш сісти хоч на хвилю. Ото той волик несе їх, і так несе: що хвилька, то й милька. Зустрілись на одну хвилечку.