Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь!
Волосяниця, -ці, ж. Власяница. Замість чернечої волосяниці надів сталеву ковану тканину.
Гноїтися, гноюся, -їшся, гл.
1) Гноиться, покрываться матеріей, гноемъ.
2) Быть превращаемому въ гной, въ навозъ.
3) Быть унаваживаему.
Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують.
Лука́во нар. Лукаво, коварно. І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш.
Остогидіти, -джу, -диш, гл. Крайне надоѣсть, опротивѣть. Як бачу, ся річ дуже довга і вже надто мені остогиділа. Остогиділи вони мені.
Самбір, -бо́ру, м. Родъ дерева. Сікуть, рубають самбір-деревце, сікуть, рубають на Дунай пускають. Жовнар каже: ходім, серце, у мій новий край: в мене ганки мальовані, садами самбір.
Хвицливий, -а, -е. = брикливий.
Холодець, -дцю, м.
1) Студень (кушанье). А дзус холодцю їсти.
2) Окрошка, ботвинья (кушанье).
3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius.
Христувати, -тую, -єш, гл. Славить Христа. Христос воскрес! Христос воскрес! Там нехристи христували перед жидівськими панами.