Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ.
Вершина, -ни, ж.
1) Верховье рѣки. Гей з устні Дніпра да до вершини сімсот річок і чотирі.
2) Начало (оврага). Де коні? — В вершині балки.
3) = вершок 2.
Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний.
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Через гору високую тихий вітер гучить. Вода гучить. Гучить з гармат стріляння людожерне. 2) Кричать. 3) = Сварити.
Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. . Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Йому калина дорогу заступила. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Було б кому заступити дочку від силоміття. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох.
Облесливість, -вости, ж. Льстивость.
Підгноїти Cм. підгноювати.
Погребнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Гребнуть весломъ. Харон не зараз схаменувся, разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив к ним.
Товстенний, -а, -е. Очень толстый.