Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки.
В'ялий, -а, -е. Вялый, увядшій. Лежить моя женишина, як тая квітка в'яла. Викорениться, як в'яла риба.
Дере́н 2, -ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula.
Доцу́плювання, -ня, с. Дотаскиваніе какого-либо предмета.
Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Судитель, -ля, м. Судія. Не престань, старче, пильнувати, та ввикай Христа сповивати, судите ля своєго.
Хлипати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл.
1) Всхлипывать, плакать. Прийшла Венера іскривившись.... і стала хлипать перед ним. Петрунева пенька слізоньками хлипає.
2) О сапогахъ, въ кот. попала вода: издавать при ходьбѣ звукъ отъ присутствія воды. На річку йшли чоботи, — рипали, а з річки йшли чоботи, — хлипали. Ha.