Виродитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выродиться.
2) Истощиться (о землѣ).
Джіворонок, -нка, м. пт. Coracias garrula.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Здичавів хлопець.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Наполягти́ся, -ля́жуся, -жешся, гл. Твердо рѣшиться. Наполігся пан одібрать у мене землю.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки.
Передпічний, -а, -е. , передпічній, -я, -є. Находящійся предъ печью. передпічна стіна. Стѣна против печи. передпічне вікно́. Окно противъ печи. Cм. причілковий, половий.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Вік чоловік почесний. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали.
Програватися, -раюся, -єшся, сов. в. програ́тися, -граюся, -єшся, гл. Проигрываться, проиграться. От грали, грали, один програвсь. Ти ж знав, що вчора наш у карти пан програвся?
Свитник, -ка, м.
1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш.
2) Торгующій свитами.