Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голо нар. 1) Голо, обнажено. 2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178. 3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Зиму́шній, -я, -є. Зимній. Вх. Уг. 241.
Зімникува́тий, -а, -е. О фруктахъ: поспѣвающій къ зимѣ. Зімникуваті груші, яблука. Волч. у. (Лободовск.).
Напа́лок, -лки и напа́льок, -льку, м. 1) Палець перчатки. 2) Перевязка на больномъ пальцѣ. 3) Наперстокъ съ желѣзнымъ крючкомъ, надѣваемый на палецъ рѣшетникомъ, — крючкомъ раздирается полоса лыка на части. Вас. 175.
Оногдивай нар. 1) = оногди. 2) Позавчера. Вх. Лем. 444.
Підмазувати, -зую, -єш, сов. в. підмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Подмазывать, подмазать. Треба підмазати, жеб не рипів. Ном. № 7397. 2) Давать, дать взятку. Дарма праця: я не підмазував — нічого в суді не зроблять.
Получити, -чу, -чиш, гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря. Шух. І. 235.
Поросправляти, -ля́ю, -єш, гл. Расправить (во множествѣ).
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Проміт, -та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт! Н. Вол. у.