Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульвинка, -ки, ж. Луковка. Желех.
Вибідувати, -дую, -єш, гл. 1) Пробѣдствовать. Вибідував тиждень. 2) Выстрадать.
Збіросві́т, -ту, м. Фокусъ, точка, въ коей сходятся лучи свѣта. Проміння збірається в однім місті, котре називається фокус (збіросвіт). Ком. II. 87.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Маньку́т, -та, м. Лѣвша.
Обкутати Cм. обкутувати.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться. Мнж. 188.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. Н. Вол. у. 2) Убой. Грин. III. 283. Волів женуть на різню. Остер. у.
Фітик, -ка, м. пт.: Silvia fitis. Вх. Пч. ІІ. 14.