Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсердний, -а, -е. = безсердий = безсердечний. О, дайте під сі пазурі султана, крівавого безсердого тирана. К. МБ. ІІІ. 260.
Головань, -ня, м. 1) Съ большой головой. 2) Рыба: язь.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Ломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) = ламатись. Щастя на коліні не ломиться. Ном. № 1711. Як не намочити обручі, то ломлються. Н. Вол. у. 2) Пробиваться сквозь лѣсъ, тростникъ. Слуха — ломиться щось, ломиться байрачком. Сим. 217. Гойдається де небудь поверх очерету гайок. Отто вже Мина начухрав там всячини і так з гіллям і листом і ломиться. Сим. 200.
Мо́глиці, -ць, ж. мн. = могилки. Чуб. VII. 551.
Отакувати, -кую, -єш, гл. Атаковать. Не на те я, миле браття, Січ оплакувала, ой щоб я вам степи — луги та назад вертала. Н. п.
Перержавіти, -вію, -єш, гл. Перержавѣть.
Понаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді. Кіевск. у.
Учерепи́ти. Cм. Учере́плювати.