Висіканка, -ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали.
Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. Годі вже вам гуторить про свої смутки. На нашому хуторі по нашому й гутори. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі.
Запле́нтати, -та́ю, -єш, гл. Заплести, заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.
Ззива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав.
Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились.
Оселяний, -а, -е. Заселенный. Оселяний край.
Розсунути, -ся. Cм. розсувати, -ся.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Ум. сапка, сапочка.
Тютюнниця, -ці, ж. Женщина, занимающаяся табаководствомъ, торгующая табакомъ. Работница на табачныхъ плантаціяхъ.
Умалити, -ся. Cм. умаляти, -ся.