Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викот, -ту, м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ). Аф. 330.
Допащикува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Договориться до чего-либо, говоря вздоръ. Допащикувалася, поки батько з хати вигнали. Харьк. г.
Доско́ро́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскороди́ти, -джу́, -диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.
Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. IV. 12.
Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Грин. III. 302. Ум. люлечка.
Навперемі́нкунар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Полковничок, -чка, м. Ум. отъ полковник.
Ростягання, -ня, с. 1) Растягиваніе. 2) Растаскиваніе.
Цирка, -ки, ж. Родъ мережки 1. Шух. І. 155, 156. Cм. ціркованик. Ум. ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.