Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить. Аф.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Пирожитися, -жуся, -жишся, гл. 1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться. Шух. І. 281. 2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися. Ном. № 1002.
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Порохачка, -ки, ж. Жаба, Bufo. Вх. Пч. II. 16. То-же: карапаня, рапавка.
Потерти Cм. потирати.
Разком нар. 1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком. Чуб. V. 1112. 2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи. Левиц. Пов. 219.
Телепати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать, медленно идти. Шейк. 2) Жадно ѣсть. Павло й Петро, вони не їдять, бо вони сьваті, а ксьондз телепає, бо ксьондз голоден. Гн. І. 101.
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри. Шейк.  
Шкурина, -ни, ж. = шкорина. Ум. шкуринка. Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь. Грин. III. 660.