Відправа, -ви, ж.
1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Попи добилися копійки і за одправи принялись. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу.
2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня».
Запро́дувати, -дую, -єш, сов. в. запро́дати, -да́м, -даси́, гл. Запродавать, запродать, продавать, продать окончательно. Ой коню мій, коню, коню вороненький, я ж тебе запродав за Дунай бистренький. Ой мене не взято і не запродато, тільки ж мені світ не вілен ні в будень, ні в свято. Чи тебе завдано, а чи запродано?
Іграшечка, -ки, ж. Ум. отъ іграшка.
Наспак нар. = навспак. Наспатися, силюся, спится, гл. Наспаться.
Недавній, -я, -є. Недавній. Так ти ще й битись! — скрикнула крамариха на недавню свою товаришку.
Озиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. озирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оглядываться, оглянуться. Якось похмуро озирались вони. Озирнеться моя матюнка: чого стоїш, моя донечко.
Переносити 2, -шу́, -сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить.
Поросхристуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и росхри́статися, но о многихъ. Чого ви поросхристувалися? Позастібайтеся!
Розняти Cм. рознімати.
Складати, -да́ю, -єш, сов. в. скласти, складу, -деш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. Так я свій крам у коробочку склав. Ганна сиділа, склавши руки. 2) Набирать, набрать (типографск. терминъ). З) Составлять, составить изъ отдѣльныхъ частей, собирать. Складати машину. 4) Слагать, сложить, составлять, составить, сочинять, сочинить. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Оці вірші віршую я для себе, братія моя! мені легшає в неволі, як я їх складаю. 5) Ариѳм. Слагать. — рахубу. Считать, посчитать. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. 6) — хрест. Креститься, перекреститься. Перед домом Божим хреста не склав, тим його й Бог скарав.