Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Зади́рга, -ги, зади́рка, -ки, ж. 1) Задоръ; ссора. Кіндрат на задиргу йде. Нволынск. у. 2) Заусеница. Камен. у. Ум. зади́рочка.
Нікчемно нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Нутрости, -стів, ж. мн. Внутренности. Черк. у.
Обмінок, -нка, м. = відмінок. Рк. Левиц.  
Почоломкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Облобызаться. 2) Подать руки другъ другу въ знакъ привѣтствія. Рк. Левиц.
Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Мет. 23. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне? Мет. 78. 2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула. Чуб. V. 781.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Ступіти, -пію, -єш, гл. Отупѣть. Чоловік з нудьги зовсім занепав здоровям, ступів якось. МВ. І. 46.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ). Вх. Зн. 78.