Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виригання, -ня, с. Изрыганіе.
Заги́рити, -рю, -риш, гл. Утратить, растратить. Напірне маєток. Вх. Зн. 18.
Перележувати, -жую, -єш, сов. в. перележати, -жу, -жиш, гл. 1) Пролеживать, пролежать. 2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде. 3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять. 4) Слишкомъ долго пролеживать, пролежать. 5) Приносить, принести порчу лежаньемъ. Та ночуй, — хати не перележиш. Грин. II. 77. Нехай хліб тут полеже, — він хати вам не перележе. ХС. VII. 420. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.
Підневолювати, -люю, -єш, сов. в. піднево́лити, -лю, -лиш, гл. Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Та відьма підневолена мені. К. ПС. 48.
Помарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку, попусту растратить, истребить (во множествѣ).
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.
Розгейкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгайкатися.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Розсучий, -а, -е. Болѣе чѣмъ сучий. От розсучого сина! (брань). Рудч. Ск. II. 76.
Худібка, худібонька, худібочка, -ки, ж. Ум. отъ худоба.