Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джу́клити, -клю, -лиш, гл. Жадно пить. Оце риби наївся, а потім джуклив, джуклив воду. Кіевск. у.
Зарі́чний, -а, -е. Зарѣчный.
Нага́й, -гая́, м. Нагайка, плеть. Як візьме нагая в руки, як почне періщить жидів! Рудч. Ск. II. 194. Донським нагаєм підганяє. Котл. Ув. нагаїще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Поліпшити Cм. поліпшувати.
Пустиння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья. Вх. Лем. 464.
Стовбурчати, -чаю, -єш, гл. Подыматься вверхъ, становиться дыбомъ.
Цупкий, -а, -е. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Н. п. Цупкий мороз. Кв. 2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Харьк. у. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Лебед. у. Диняче насіння цупке. Волч. у.
Шумка, -ки, ж. 1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть. Федьк. І. 26. 2) Родъ танца.