домовий
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. На домовій раді в гетьмана. Збували... скот і рухомость домовую. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. домо́вий дідько. = домовик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Том 1, ст. 419.