домовик

Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.

Випадкові слова

Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.

повністю...

Уш, а уш!, меж. = киш! (На курей). Kolb. І. 65.

повністю...

Потягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Потащиться. Потяглась і вона за москалями. 2) Cм. потягатися.

повністю...