Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ. Аф. 315.
Ківш, ковша, м. 1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр. 2) Плата мельнику мукою за помолъ. Ковша брати. 3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. Чи чарка то, чи ківш буде, — не глядить переміни: гладко п'ють, як з лука б'ють, до ночної тіни. ЗОЮР. І. 317. випити ківш лиха. Претерпѣть много горя. Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, — випив їх бідолашний. Стор. І. 231. Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. Ном. № 4954. Ум. ківшик. Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули. Котл.
На́падень, -дня, м. Рыболовный снарядъ, вентеръ, натянутый на большой обручъ на длинномъ шестѣ. Вас. 189.
Підмовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підмо́витися, -влюся, -вишся, гл. Поддѣваться, поддѣлаться словами. Вона підлизуха: і підлижеться, і підмовиться до його. Зміев. у.
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни. ЗОЮР. І. 255.
Росплямкатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться чмокать губами.
Ступеник, -ка, м. Слѣдъ ноги. Ступеників собачих там багато, — видно, що собаки ходили. Пирят. у.
Услугувати, -гую, -єш, гл. = услуговувати. Нема нам ні сну, ні спочинку: бігаємо, вслугуємо, клопочемось з ранку до вечора. МВ. (О. 1862. III. 40).
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Хреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Креститься, принимать крещеніе. 2) Креститься, осѣнять себя крестнымъ знаменіемъ. Наше діло Богові молиться, Спасителю хреститься. Макс.