Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Боляти, (-ляю, -єш? -лю, -лиш?), гл. = боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти. Мил. М. 82.
Варе меж. = вара. Федьк.
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. Мог. 147. Нехай кріваве забірає. Ном. № 13677. Забірай турка! бий турка! ЗОЮР. І. 6. Він же мене підмовляє і з собою забірає. Лавр. 70. Всього світу не забереш. Ном. № 4851.в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Лавр. 124. Хлопців в москалі забрали. Шевч. 662.силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. Стор. МПр. 43. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Навскі́с нар. Наискось. Желех. Зміевск. у. Cм. навкіс, навкоси.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Шовковать, -ті, ж. Раст. Conferva rivularis. Вх. Пч. II. 30.