Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визначувати, -чую, -єш, гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям. К. Іов. 60.
Випліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. виплескатися, -каюся, -єшся, одн. в. виплеснутися, -нуся, -нешся, гл. Выплескиваться, выплескаться, выплеснуться, вылиться. Аж вода з ночов випліскувалася. Мир. Пов. II. 86.
Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Долупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Окончить отковыриваніе, отдѣленіе слоевъ или отламываніе чего.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Чуб. V. 446. Ой люлі, люлі, моя дитино. Шевч. 481. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Мет. 3. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Назбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Насобирать. Пішло, дровець назбірало да протопило хату. Рудч. Ск. І. 39.
Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Потемніти, -ні́ю, -єш, гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла? Н. п.
Трухло, -ла, с. Порохно, вещество, превратившееся въ прахъ. Шейк.