Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довба

До́вба, -би, об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВБА"
Богумілля, -ля, с. = богомілля. Ум. богуміллячко. Пішла лисичка-сестричка на богуміллячко. Мнж. 3.
Гре́зен, -на, м. Виноградная кисть, гроздь. Угор.
Довговоло́сий, -а, -е. Длинноволосый.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Миль-миль! меж. Выражающее мельканіе. Миль-миль, як у Петрівку ягода (де-не-где побачиш). Ном. № 7697.
Пелюшечка, -ки, ж. Ум. отъ пелюшка.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у.
Сестріниця, -ці, ж. Племянница, дочь сестры. Желех.
Стоячка, -ки, ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у.
Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи. Ном. № 1126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.