Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анциболо́тник, -ка и анци́бол, -ла, м. Болотный чортъ. Употребляется какъ бранное слово. О. 1862. V. 80.
Блищак, -ка, м. Свѣтлякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Пч. II. 27. (Шейк.).
Виганяти 1, -няю, -єш, гл. Вы́бѣгать. Виганяв по всьому городу. Аф. 325.
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Зривати, -ва́ю, -єш, сов. в. зірвати, -рву, -веш, гл. 1) Срывать, сорвать. К. Досв. 57. Рудч. Ск. II. 60. Квітку зірвала, за голову клала. Чуб. III. 303. 2)бунт. Поднять бунтъ, возмущеніе. Звели нам під москалів тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. Макс. (1849). 76. 3) зірвати бики. Выпречь быковъ изъ ярма. Вх. Зн. 22. 4)спину, мишки. Лѣченіе поясницы посредствомъ оттягиванія руками кожи отъ спины. Миргор. у. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. 5) зірвана дорога. Дорога съ замерзшею на ней грязью, изрѣзанною раньше колесами. Н. Вол. у.
Лупе́ха, -хи, ж. = злупок. Вас. 163.
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Непокірний, -а, -е. , непокірність, -ности, ж., непокірно, нар. = непокірливий, непокірливість, непокірливо.
Онцихрист, -та, м. = анцихрист.
Пообпірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обіпрати, но многихъ.