Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкити, -кит, ж. мн. Бренчалки, погремушки. Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю. У дудки грали і в брязкити бряжчали. ЗОЮР. І. 178.
Гартований, -а, -е. Закаленный, каленый. Списи гартовані. Шевч. 645.
Гордели́вий, -а, -е. Гордый. Такі се в нас панотчик не горделиві були, не так, як тоті нові панотці. Федьк.
Закві́тчаний, -а, -е. 1) Убраный, украшеный цвѣтами, лентами и пр. закві́тчана ді́вчина. Дѣвушка съ цвѣтами на головѣ. 2) заквітчаний вік. Счастливая жизнь. Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік! Г. Барв. 399.
Обхватувати, -тую, -єш, сов. в. обхвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Обхватывать, обхватить. Тонкого полотна сорочка так і обхватне пишне стегно. Стор. І. 208.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Післанський, -а, -е. Принадлежащій послу. Післанськії коні стоять на припоні. Грин. III. 526.
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!