Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добровільний

Доброві́льний, -а, -е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний. Мет. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОВІЛЬНИЙ"
Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.
Биркувати, -ку́ю, -єш, гл. Отмѣчать, дѣлать помѣтки, нарѣзки. Cм. бирка 4.
Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.
Гарбичка, -ки, ж. Ум. отъ гарба.
Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині. Харьк. г.
Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1. Шух. І. 176.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Не-до-шмиги, нар. Не идетъ, не ладно, не подходить, некстати. Де їм не-до-шмиги, то й урвуть. Кв.
Полишити, -шу́, -шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Гн. І. 124. Ой полишив білий хлопець Маріку любити. Гол. IV. 506.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.