Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варево, -ва, с. 1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує). Ном. № 5245. 2) Квашенныя огородныя овощи, заготовленныя для варенія. Сим. 19. Сами собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть. Г. Барв. 81. 3) Количество сьѣстного, необходимое для варенія на разъ. Оціх раків буде на варево.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Мнж. 83. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. К. ЧР. 214. Ув. мугиря́ка. Зміев. у.
Насонник, -ка, м. Подсолнечникъ. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Приведенничок, -чка, м. Ум. отъ приведенник.
Промовчати, -чу, -чиш, гл. Промолчать. Бідні невольники хоч добре знали, собі промовчали. Дума.
Розвинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розвитися. Головка хитнулась, коса розвинулась. Рудан. І. 32. Ой гаю мій, гаю, як ся мені не розвинеш, то тя порубаю. Гол. III. 323.
Роскудкудакатися, -каюся, -єшся, гл. Раскудахтаться. Роскудкудакалась як квочка. Котл. Ен. 1. 7.
Хм! меж. Гмъ! Полт. г.