Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видужувати, -жую, -єш, сов. в. видужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Рудч. Ск. І. 166.
Віймити, -млю, -миш, гл. Отнять. Ще мені мачуха сорочки не вшила, вже мені мачуха здоров'я віймила. Гол. ІІІ. 274.
Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Н. Вол. у. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Ном. №4180. Дало їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
Гілочка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Злама́ти Cм. зламувати.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Пролуб, -бу, м. = ополонка. Скочив в пролуб, але більше того не робив, бо дуже го студінь проняла. МУЕ. ІІІ. 54.
Смішити, -шу́, -ши́ш, гл. Смѣшить. Не ходи удень, не сміши людей. Чуб. V. 18.
Товстішати, -шаю, -єш, гл. Становиться толще.