Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відколишній, -я, -є. Очень давній.
Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
Доси́пка, -ки, ж. Досыпка. Ум. доси́понька.
Пожаліти, -лію, -єш, гл. Пожалѣть. Він пожалів мене вбить, да й одвіз в ліс. Рудч. Ск. І. 25.
Посольство, -ва, с. Обязанности и достоинство депутата въ парламентѣ, сеймѣ. Желех.
Похрумати, -маю, -єш, гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась. ЗОЮР. ІІ. 285.
Хрущ, -ща, м. 1) Майскій жукъ. Melolontha vulgaris. Чуб. V. 1144. Вх. Пч. І. 7. Хрущі над вишнями гудуть. Шевч. 395. 2)волоський. Насѣк. Melolontha solstitialis. Вх. Пч. II. 27. Ум. хрущик. Ув. хрущище. Гол. І. 128.
Шкірити, -рю, -риш, гл.зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся. Св. Л. 67.
Щасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. К. Псал. 265. Щасливить поглядом і поглядом карав. К. МБ. XII. 269.