Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница.
Де́мено, -на, с. Руль. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено.
Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Завірюха — треба кожуха. Ув. завірюшище.
Залі́м И Зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = заве́ртка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево.
Злишок, -шку, м. Излишекъ. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. Будуть злишки — убогшому подаси.
Попереболювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и переболіти, но во множествѣ.
Сить, -ти, ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить.
Солопіти, -пію, -єш, гл. Смотрѣть безсмысленно.
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Ум. сонюжка.
Стругач, -ча, м.
1) Обыкновеннаго устройства ножъ, которымъ выстругиваютъ предварительно дерево для ложки.
2) Родъ лопатки для чистки дорожекъ. Щоб ти мені до обіда всі дорожки вичистив у садку. — Добре, я вичистю, зробіть мені тільки такий стругач, як дорожка завширшки.