Буркунина, -ни, ж. Стебель буркуна. На вгороді буркунина.
Ді́йшлий, -а, -е. Зрѣлый, созрѣвшій. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле.
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Кидик, -ка, м.
1) Маленькій человѣчекъ.
2) Замарашка.
Нюнявий, -а, -е. Плаксивый.
Овіяти, -вію, -єш, гл. Обвѣять. Вітер каже: я прийду, твої сили овію.
Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Спіткнутися Cм. і. спотикатися.
Торохнеча, -чі, ж. Стукъ, грохоть, шумъ. Ну, та й не торохнеча у вас у городі, аж у голові гуде.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.