Гуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Играть чѣмъ. Чи будеш ним, мов пташкою, гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? 2) Безлично: гуля́ється, гуля́лося, возвр. в. отъ гуля́ти 1, 2. Гуляй, серце дівчино, поки гуляється. Мені з своїм родом добре гуляється. 3) = Гуляти 2. Лучче мені пить-гуляться та й нікого не бояться.
Запосу́дити, -джу, -диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками.
За́пуски, -ків, м. мн. = іі. запуст. На запуски як зав'язано. ,
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Зоружити, -жу, -жи́ш, гл. Соорудить. Уже зоружили зруб. Зоружив чобота.
Магазе́й, -зе́ю, м. Хлѣбозапасный магазинъ, амбаръ для хлѣба. Бачили в пана магазей з хлібом, з усим зерном.
Покільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пустить ростки (о зернѣ).
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Свідомо нар.
1) Извѣстно, знакомо.
2) Сознательно.
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє.