Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Мкр. II. 31. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Рудч. Чп. 169. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ. Чуб. VII. 404.
Купчиха, -хи, ж. Купчиха. Проти його стояв один купець з молодою купчихою. Левиц. Пов. 55.
Луп, -пу, м. 1) = дерун. Бодай вас луп облупив. Харьк. 2) Добыча военная. Величалися дейнеки будинковим лупом. К. Досв. 207.
Намно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножить, расплодить. А він же то намножив їм господи. К. Іов. 50.
Необережність, -ности, ж. Неосторожность.
Поперегризати, -за́ю, -єш, гл. Перегрызть (во множествѣ).
Сестрівниця, -ці, ж. = сестріниця. Грин. ІІІ. 109.
Споминок, -вку, м. = спомин. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Черговець, -вця, м. Очередной козакъ, назначенный на стражу и пр. Одна малеча в куренях зосталась, і черговців, що про посли стояли, насилу вдержав я на чаті в заліку. К. Бай. 36.
Шепотання, -ня, с. Шепотъ, шептанье. Мир. Пов. І. 137.