Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Искристий, -а, -е. Искристый. (Сонце) обсипає своїм искристим світом. Мир. Пов. II. 76. За ними йде міжа искриста піни. К. Іов. 94. Искристий погляд. Мир. ХРВ. 61.
Махля́рити, -рю, -риш, гл. = махлювати.
Мелькну́ти Cм. мелькати.
Поротина, -ни, ж. 1) Клеймо на овцѣ: ухо разрѣзается вдоль до половины. Харьк. г. 2) Клеймо на домашней птицѣ: разрѣзъ перепонки между пальцами. Мнж. 182.  
Потовпитися, -плюся, -пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. МВ. І. 38. Инша добродійка і в дворі не потовпиться. МВ. (О. 1862. III. 40).
Присмиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. присмири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмирять, усмирить. Гайдамак як присмирили були, пани вже верх взяли. Драг. 210.
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Ном. № 6549. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть. Камен. у. 2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна. Шух. І. 180.
Тежик, -ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ. Остер. у. Рк. Левиц.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Полт. г. Тямуще й нетямуще пішло. Черк. у. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає. К. ДС. 31.
Фрр! меж. для обозначенія отлета птицы. Желех.