Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Ги́ва, -ви, ж. = Ива. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315.
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Замо́рський, -а, -е. Заморскій. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
Зачека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596. Зачекай посилать у Прилущину. Стор. МПр. 100.
З'ї́жка, -ки, ж. = з'їжа. Хиба мала з'їжка? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Молодо́щі, -щів, ж. Молодыя лѣта. Пом'яніте дні нашої слави, наших веселих молодощів. Левиц. І. 154.
Перетовктися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Перетолочься. Все тоє перетовчеться та перемелеться. Ном. № 4898. 2) Перебиться. А що тієї шкоди! А скільки перетовчеться посуди! Левиц. І. 208.
Погудити, -джу, -диш, гл. Выразить порицаніе, охулить. Чуб. III. 192. Сестру похвалять, мене погудять. Гол. IV. 536.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився. Стор. МПр. 44. 2) Испортиться. Желех. Гн. І. 53.