Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'Їздити 1, -джу, -диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од'їздила вже своє. Сим. 236.
Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. Вас. 177. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. Вас. 177. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33. Ум. Гонча́рик.
Дере́зка, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Дорі́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ доро́га. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Чуб. VII. 406. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска. Вас. 184.
Кримець, -мця, м. Житель Крыма. Желех.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Острововна, -ної, ж. Свинья. Вх. Зн. 45.
Повересло, -ла, с. = перевесло. Вх. Зн. 50.
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L. ЗЮЗО. І. 133.
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость. Желех.