Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Засіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засі́кти, -чу́, -че́ш, гл. Засѣкать, ранить (о ногѣ лошади). Кінь засіка ногу.
Низка, -ки, ж.
1) Связка чего-нибудь нанизаннаго.
2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою.
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).
Стовпник, -ка, м. Столпникъ. Як би на Данила Стовпника (11 грудня) пряв, то би стовпом став.
Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Ум. трюшко́м.
Устодолити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать плохо. Там як устодоле хліб, так задавишся і не проковтнеш, сказано й зажерти не можна.
Учесати, -шу, -шеш, гл.
1) Расчесать, вычесать.
2) Мочь расчесывать. гребінь не вчеше. Гребень не берегъ.
3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше.
4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькок, так селезень і вкипів.
Харкотиння, -ня, с. Мокрота, грудная флегма.