Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бляшанка, -ки, ж. 1) Жестянка. 2) Мѣра для водки: осьмушка. Брацл. у. Випив пів бляшанки. Рудан. І. 68. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Фр. Пр. 180. Ум. бляшаночка.
Боязько нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті. Вас. 161.
За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати. Павлогр. у.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Нашіптувати, -тую, -єш, сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Шевч. (О. 1862. IV. 21). Співать тобі думу, що ти ж нашептав. Шевч. 121. 2) Наушничать, наговаривать, наговорить. 3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці. ЕЗ. V. 85.
Шклити, -лю, -лиш, гл. = скли́ти.