Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докорота́ти, -та́ю, -єш, гл. Дотянуть, довлачить. Насилу ніч ту докоротала. Де мені смерти своєї дождати, альбо віка свого докоротати. Мет. 349.
Застарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Занищенствовать, начать ходить по міру. 2) Заработать нищенствомъ.
Заца́ринський, -а, -е. Находящійся за цариною. У нас аж три ватаги: низянська, горянська й зацаринська. Луб. у.
Звари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. Чуб. IІI. 107. 2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи. Черк. у.
Згнуща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. = знущатися. Да вже ж мені з твеї доньки згнущатися годі. Чуб. V. 422. Тяжко плакала Ганнуся і не знала, защо, защо мати згнущається. Шевч. 21.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати. Вх. Уг. 242.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 20.
Молоча́ник, -ка, м. Рыба-самецъ. Вх. Зн. 37. Желех.
Роняти, -няю, -єш, гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки. Чуб. V. 119.
Тютюнниця, -ці, ж. Женщина, занимающаяся табаководствомъ, торгующая табакомъ. Нѣжин. у. Работница на табачныхъ плантаціяхъ. Вх. Зн. 72.