дибки I

Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.

Випадкові слова

Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.

повністю...

Гилити, -лю, -лиш, гл. 1) Подбивать мячъ гилкою. 2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу. Ив. 13. 3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє. Екатер. у. 4) Много набирать, накладывать и т. д. Лохв. у.

повністю...

Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.

повністю...