Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити.
Камза, -зи, ж. = кабза. Мужикъ, не зная, что въ постолахъ папоротникъ, согласился продать ихъ за цѣлую камзу денегъ. Мабуть не мала й камза перепала? — питає хтось. — Та Суде з нас, — одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені.
Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.
Поглядіти, -джу, -диш, гл.
1) Посмотрѣть, поглядѣть. Піди, мила, погляди, чи всі коні вороні.
2) Пощупать. Погляділа кишеню, аж тютюнцю зо жменю.
Простарцювати, -цюю, -єш, гл. Пробыть нищимъ. Отак вік свій і простарцював, а робити не хотів.
Скрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. скраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить. Красним цвітом іскрашають.
Старинний, -а, -е. Старый, давній, старинный. Чи нема міждо вами котрого козака старинного?
Стидити, -джу́, -ди́ш, гл. Стыдить.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.
