Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвенкач

Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВЕНКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВЕНКАЧ"
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Голити, -лю, -лиш, гл. 1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. 2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить. Шевч. 417.
Заґа́витися, -влюся, -вишся, гл. Зазѣваться, засмотрѣться. Мнж. 29.
Заде́рти Cм. задирати.
Мокроте́ча, -чі, ж. Мокрая погода. Сосниц. у.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Пріска, -ки, ж. = пріснище. Вас. 196.
Сповідання, -ня, с. Исповѣдываніе, исповѣдь.
Услужити, -жу, -жиш, гл. Оказать услугу, услужить. На́ тобі; ще й плахта буде, коли услужиш. Шевч. 304.  
Утулити, -ся. Cм. утуляти, -ся.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВЕНКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.