Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буковий, -а, -е. Буковый. ЕЗ. V. 229. Ліс буковий. Шух. І. 177. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Чуб. ІІІ. 459. Скажи зробити буковую труну. Чуб. V. 631.
Бурчак, -ка, м. 1) Журчащій ручей. 2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Г. Барв. 308. Ум. бурчачок. Ном. № 13663.
Відрізнити, -ся. Cм. відрізняти, -ся.
Клапаня, -ні, ж. = клепаня. Kolb. І. 41, 48.
Невільний, -а, -е. Несвободный.
Попідколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.
Прокричати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать. Нехай він лютує, поки сам загине, поки безголовь'я ворон прокричить. Шевч. 35.
Стрепенутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Встряхнуться, встрепенуться. Як віз підскочив, а воно стрепенулось та й розбилось. Н. Вол. у. Серце боязливе стрепенеться як рибонька. Шевч.
Ужах, -ху, м. Страхъ, ужасъ. Встрѣчено только у М. Вовчка. По тих усіх в жахах і плачу дівчина утомилася — нездужала мов. МВ. (О 1862. І. 91).
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.