Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божитися, -жуся, -жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. Харьк. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають. Шевч.
Вітання, -ня, с. 1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання! К. ЦН. 174. 2) Пріемъ гостей.
Ковзко нар. Скользко.
Лома́к, -ка, м. пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Вх. Лем. 432. Ум. ломачо́к.
Опрошкувати, -ку́ю, -єш, гл. = простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує. Ном. № 11406.
Повкривати, -ва́ю, -єш, гл. Укрыть, накрыть (многихъ, многое). Лягайте дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли. Богодух. у. Ворохи (на току) швидче повкривайте, бо дощ находе. Харьк. у.
Розгойдати, -ся. Cм. розгойдувати, -ся.
Хвинтити, -чу, -ти́ш, гл. Важничать. Дивись ти, як хвинтить зачав! неначе й справді пишна птиця. Гліб.
Шмуляти, -ляю, -єш, гл. = шмугляти. Годі працюватись та шмуляти шию задарма.