Відповіддя, -дя, с. Слово это впервые появилось въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», опубликованной Срезневскимъ въ первой части «Запорожской Старины» стр. 86 въ такой формѣ: Тільки святий Бог наших не забував, на великі зусилья на вітповітьї держав. Значеніе слова здѣсь неясно. Максимовичъ въ сборникѣ 1849 г. исправилъ: На великі зусилья, на відповідья держав (стр. 53) и далъ переводъ: отвѣтъ, отпоръ.
Душі́вка, -ки, ж. Полоса земли въ надѣлѣ, приходящаяся на одну ревизскую душу.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Ум. жлу́ктечко.
Зво́лити, -ся. Cм. зволяти, -ся.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. Щоб ваша бджола все медна була.
Одіржини, -жин, ж. мн. Очески конопли, остающіеся на гребнѣ или крючкахъ при расчесываніи.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки.
Рот, -та, м. 1) = ріт. Рот не город, не загородиш. 2) Отверстіе верші или ятіра, въ которое входитъ рыба. Ум. рото́к, рото́чок. Ув. ротяка.
Старощі, -щей и -щів, ж. мн. Старость, старыя лѣта. Старощей материних догледіла.
Талалайка, -ки, ж.
1) Болтунья. Баба-талалайка.
2) Особый родъ пѣсни.