Випручати, -ся. Cм. випручувати, -ся.
Глузування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування.
Дожартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Дошутиться. От ви й дожартувалися з своєю унією.
Напере́д нар. 1) Напередъ, впередъ. Побігши наперед, зліз на шовковицю. 2) Впередъ, сначала, прежде всего. Наперед усіх благословення прохав. Нехай дадуть мені наперед гроші. 3) Впредь. Дай, Боже, наперед лучче.
Острога, -ги, ж.
1) Шпора. Звонять коні копитами, а вояки острогами. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями.
3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Позжинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли.
Поперестеляти, -ля́ю, -єш, гл. = поперестилати.
Ростовпити, -плю, -пиш, гл. Раздвинуть толпу. Пропустімо ясних панів — сказав Тарас Сурмач, да й ростовпив своїх гостей. Розступились і дали проїхати.
Скружки, -жок, ж. мн. То, что отбрасывается отъ зерна, когда его округляютъ. (Cм. скругляги 2): части колосьевъ, соломы и пр.
Учитель, -ля, м. Учитель. Шануй учителя. На сорок святих школяр несе вчителеві сорок бубликів.