Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виділити, -лю, -лиш, гл. Выдѣлять, отдѣлять, отдѣлить.
Від'Їздити 2, -джу, -диш, сов. в. від'їхати, -їду, -деш, гл. 1) Отъѣзжать, отъѣхать отъ чего. Від'їхав уже від воріт. 2) Уѣзжать, уѣхать. До города Крилова від'їздити. Макс.
Занапра́сно нар. Безъ вины. Прости мене..., шо я тебе занапрасно ударив. Мнж. 33.
Поління, -ня, с. Полотье. Конст. у.
Помайнувати, -ну́ю, -єш, гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують. Шевч. 629.
Поразгівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Разговѣться (о многихъ).
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно. Н. Вол. у.
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху. Чуб. І. 35.
Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. Руда — не вода. Ном. № 1283. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. Кв. І. 97. 4) Дождь сквозь солнце. Угор. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ. Шух. І. 180.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.