Бурячча, -ча, с. соб. отъ буряк.
Заме́тистий, -а, -е. О зимѣ: снѣжная, съ заносами. Цього року дуже заметиста зіма була.
Куточок, -чка, м.
1) Ум. отъ куто́к. І ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче. І знову на небо, бо на землі горе, бо на їй широкій куточка нема тому, хто все знає, тому, хто все чув.
2) Весенняя игра, которая называется еще и мышкою.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя.
Наджида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наді(о)жда́ти, -жду́, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. Над річкою Самарською опочивку собі мають.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола.
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися.
Силувати, -лую, -єш, гл.
1) Принуждать. Не силуйте мене за нелюба. У нас по циганській: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий.
2) Припрашивать, угощая.
Шпильок, -лька, м. Ум. отъ шпиль.