Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Добала́кати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав? Харьк. у.
Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. МВ. ІІІ. 93.
Латинити, -ню, -ниш, гл. 1) Латынизировать. 2) Окатоличивать. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Мі́ттюнар. = миттю.
Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Понадривати, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Сморщок, -щка́, м. = сморчок? Щоб тобі довіку було там сморщком сидіти. Г. Барв. 120.
Хтокання, -ня, с. Спрашиваніе: кто?