Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґанзур

Ґа́нзур, -ра, м. = Канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура. Звенигор. у. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАНЗУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАНЗУР"
Да́чка, -ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ. Шух. І. 51.
Жижу́ха, -хи, ж. = жерелуха.
За́рядка, -ки, ж. Сметана. Желех. Вх. Зн. 20.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Опуша, -ші, ж. Раст. репейникъ, лопухъ. Вх. Лем. 44.
Пластунство, -ва, с. Занятіе пластуна. Пластун не зна роскоші, не гаразд обіжний, поневіряється, а пластунства не кидається. О. 1862. II. Кух. 62.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули. К. ПС. 122.
Понаковувати, -вую, -єш, гл. Наковать (во множествѣ).  
Уровище, -ща, с. Выкидышъ. Полт. Харьк. Мил. 16.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст. Мнж. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАНЗУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.