Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брунь! меж. = бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її. Мнж. 109.
Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
Люти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = лютувати. Магнат лютився. Мир. ХРВ. 92. Він лютиться, що я не радивсь його. Н. Вол. у.
Пілляти, -ля́ю, -єш, гл. Полить.
Пороспливатися, -ваємося, -єтеся, гл. Поплыть въ разныя стороны (о многихъ).
Прителіпатися, -паюся, -єшся, гл. Приплестись, притащиться. Ну чого ти сюди прителіпалась? Харьк. у.
Прохрипіти, -плю́, -пиш, гл. Прохрипѣть. Не журись!... прохрипів. МВ. ІІ. 13.
Самопряд, -ду, м. = самопрядка.
Стоптувати, -тую, -єш, сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стаптывать, стоптать. Г. Барв. 516. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Ном. Черевички я стоптала. Щог. В. 44) 2) Топтать, потоптать. Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав. Н. п.
Хершебок, -бка, м. Рубанокъ для первоначальнаго строганія. Вас. 149.