Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґайдиця

Ґайди́ця, -ці, ґа́йдичка, -ки, ж. Ум. отъ ґайда 1, 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЙДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЙДИЦЯ"
Бадіка, -ки, м. Названіе старшаго по лѣтамъ мужчины, брата и пр. Желех. Ум. бадічка, бадічко.
Башмармак, -ка, м. Родъ трезубыхъ съ плоскими зубьями граблей, которыми при молотьбѣ отдѣляется солома отъ зерна. Мнж. 176.
Блекіт, -коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Займи́ти, -млю, -миш, гл. = зайняти. Посліднюю корову з загороди займив. Федьк.
Зніжити Cм. зніжувати.
Литви́н, -на, м. 1) Литовець. 2) Бѣлоруссъ. Ум. литвинок. Г. Барв. 329.
Мішка́нець и пр. = мешканець и пр.
Мокря́вий, -а, -е. Влажный, сырой. Земля мокрява, ще не висохла. Екатер.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАЙДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.