Виказ, -зу, м. Обнаруженіе; донесеніе, доносъ. Пилку вже через виказ найдено, — хлопець виказав.
В'язник, -ка, м. = в'язень. На свято Пилат одпускав їм одного в'язника.
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав.
Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. IV.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный.
Мняки́на Cм. м'якина.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Порозчахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и розчахнути, но во множествѣ.
Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати.
Смаркатий, -а, -е. Сопливый.
